Ірина Федорак,

Молодший науковий співробітник

Музею мистецтв Прикарпаття

  01а Роман Юліанович Сельський народився 21 травня 1903 року в місті Сокаль (тепер Львівська область) у сім’ї судового урядника. Невдовзі його родина переїхала до Львова і саме зі Львовом тісно пов’язане подальше життя Сельського. Його батько хотів щоб син вчився на юриста, але мистецтво більше вабило творчу натуру. Малювати почав рано, вже в 1918 році, Роман Сельський поступив у Вільну Академію образотворчого мистецтва і відвідував її з перервами близько чотирьох років.

   Насиченим і цікавим було життя художника. Вже твердо вирішивши присвятити життя мистецтву, Сельський активно навчався малюванню. Завдяки одному з друзів, він познайомився з Олексою Новаківським, котрий згуртував навколо себе молодих талановитих мистців і в 1920-х вже був учнем його школи. Також відвідував Роман Юліанович вечірній рисувальний клас Львівської художньо-промислової школи. В 1921 році записався на відділення декоративного живопису. А наступного року вже поступив до Краківської Академії Красних мистецтв. У 1924 році перейшов до майстерні Юзефа Панькевича - чудового колориста, одного із найяскравіших представників імпресіонізму в польському живописі.

   Як і багато інших молодих художників, Сельський у 1925 році прихав до Парижу. Там почав відвідувати ,,Академію модерн” Фернана Леже, де зустрів свою майбутню дружину Маргіт Райх, яка теж була художницею. Це була їх друга зустріч, вони познайомились ще в 1918, коли обоє відвідували Вільну академію. ,,Академія модерн” мала великий вплив на подальшу творчість молодих митців. Саме в Парижі почалось захоплення експериментами французьких імпресіоністів, а згодом - колоризмом.

   В 1926 році Сельський разом з Маргіт Райх їде в Ніццу і на Корсіку. Творча манера автора ще не цілком визріла, погляди й смаки ,,рухомі’’, тому його твори того періоду дуже різнохарактерні. Невдовзі художник повертається до Львова, а потім їде до Кракова, адже попереду був останній курс Академії Красних мистецтв.

   28 жовтня 1927 року Сельському було видане свідоцтво, яке підтверджувало, що він закінчив курс навчання з живопису в Академії з оцінкою ,,відмінно”. По закінченні Академії художник кілька місяців провів в Парижі, а до Львова повернувся на початку 1929 року. Того ж року у Львові було створено мистецька товариство ,,Артес”, яке об’єднало групу молодих талановитих живописців, графіків і архітекторів. І головою товариства було обрано саме Романа Сельського. Перша виставка товариства відбулась на початку 1930 року. Діяльність ,,Artes” була вражаючою, за три роки відбулось дванадцять виставок у Львові, Тернополі, Станіславі, Варшаві, Кракові і Лодзі. Як пише про ,,Артес” Григорій Островський, у своїй книзі про Романа Сельського: ,,Більшість артесівців були друзями з юних років, вони жили й навчались у Львові, Кракові, Парижі, але певної єдності між ними не було і не могло бути: надто своєрідною індивідуальністю був кожен з них. А об’єднувало їх рішуче неприйняття усілякої провінційної обмеженості, рутини, консерватизму і ретроградства у мистецтві, натуралізму, салонного, а тим більше офіційного мистецтва, нарешті, гасло мистецтва сучасного як за змістом, так і за зображальними засобами. ”

   На початку 30-х років Сельський стає однією з центральних постатей мистецького життя Львова, його творчість цього періоду насичена і розмаїта. У 1934 році діяльність ,,Artes” припинилась, вони вже не створювали спільні виставки. В 1931 Роман Сельський і Маргіт Райх зареєструвалися у цивільному шлюбі в польських Катовіцах, де згідно законів, цивільний шлюб прирівнювався до церковного.

   Незважаючи на те, що Сельський завжди старався триматись осторонь від політичних акцій і дискусій, саме він у 1934-1935 роках створює найкрупніші ідейно та художньо значні твори. Його творчість передвоєнних років відзначається великою інтенсивністю і широтою жанрового діапазону.

   У січні 1940 року приступив до роботи оргкомітет майбутньої Львівської організації - Спілки радянських художників України, до складу якого входив Сельський. А вже влітку того ж року, йому - першому з українських художників Львова було вручено членський квиток Спілки.

   Роман Сельський відомий не тільки як талановитий художник, але й як прекрасний педагог, адже він керував живописним відділенням Львівського училища прикладного мистецтва. А згодом, з 1947 року, коли було створено Інститут прикладного та декоративного мистецтва, він очолив в ньому кафедру живопису. Працював там 27 років. Учні з любов’ю і теплотою згадують Сельського, його доброту, терплячість і принциповість. Як пише про нього Г. Островський у книзі присвяченій Роману Юліановичу: ,,Сельський спрямовував своїх учнів, з одного боку, проти натуралістичного копіювання дійсності, її механістичного відтворення, ілюзорності, як кінцевої мети живопису, а з другого - проти фальшивого ірраціоналізму творчого акту, спонтанної, некерованої емоційності, що так часто захльостувала молодих і недосвідчених художників.”

   З приходом німців в 1941 році до Львова, для сім'ї Сельських, як і для всієї України, настали важкі часи. Оскільки Маргіт походила з єврейської родини, її у 1942 році заарештували гестапівці. Роман Сельський на той час працював над розписом костьолу у селі Вижняни. Маргіт відправили у Янівський концтабір, та, на щастя, друзі допомогли їй таємно залишити табір і цим самим врятували життя. Після втечі, Маргіт довелось переховуватись під чужим ім’ям і фіктивними документами. І тільки через рік, у 1943 році, вона дісталась до Вижнян, де зустрілась з чоловіком. Після того подружжя вже не розлучалось і навіть продовжили роботу над розписом костьолу разом.

   Сельські були не тільки талановитими мистцями, а й високоосвіченими особистостями, вільно володіли кількома мовами, що відкривало для них світ і багато нових можливостей, але вони залишались вірними Львову. І навіть розповідали історію про те, як колись, під час війни, вони вже з квитками приїхали на вокзал, але спізнилися на потяг і розцінили це як знак долі, вирішивши більше не покидати місто.

   У 1982 Роман Сельський отримав звання заслуженого художника українського ССР. А у 1989 році став народним художником УРСР.

   Подружжя Сельських не раз влаштовувало спільні виставки і навіть в Музеї мистецтв Прикарпаття 13 червня 2013 року відбулась спільна виставка подружжя з фондозбірки музею. І в експозиції дві роботи Сельських також висять поруч.  

  Творчість Романа Сельського у післявоєнні роки особливо плідна й різноманітна. У його творчому доробку пейзажі, натюрморти, тематичні картини, портрети, інтер’єри, декоративні композиції, аплікації, гравюри і кераміка. Але віддавав перевагу художник  пейзажам і натюрмортам. Як пейзажист Сельський пройшов великий і складний шлях, позначений змінами живописно-пластичних концепцій. Однак у цій еволюції завжди не змінним залишається метод роботи над пейзажем, в основі якого лежить безпосереднє враження, емоційно-художнє переживання. У 40-50-х роках Роман Сельський багато працював безпосередньо з натури. У 60-х роках переважно малював на природі, а полотна довершував в майстерні. В 70-х - художник часто малював на пленері, але завершував пейзажі в майстерні і на цю стадію припадає велика питома вага творчого процесу. Як йдеться у статті Павельчук І. А. ,,Інспірації постімпресіонізму в краєвидах Романа Сельського”: ,,Період 60-70-тих рр.. у житті художника знаменує розквіт самосвідомості, підвівши українського живописця до вершин національних традицій художнього узагальнення. Переоцінка цінностей і розуміння нових можливостей образотворчих масштабів неодмінно привели Романа Сельського до безпосередньої зміни образотворчих норм, які все більше тяжіли до декоративної самодостатності народного мистецтва. Можна констатувати, що до кінця 70-тих рр. Роман Сельський прийшов до створення власного оригінального художнього стилю, прагнучи якнайдалі відійти від дедуктивного витлумаченні природи і наблизитися до метафоричних означень її феномена.”

   3 лютого 1990 року світ втратив видатного художника, який залишив по собі понад 6 тисяч робіт, і тим самим зробив вагомий вклад у історію українського мистецтва.

   Музей мистецтв Прикарпаття володіє сімома творами Романа Сельського, котрі належать до різних часових періодів, що дає змогу краще ознайомитись з творчим доробком мистця. У 1984 році картини були закуплені у самого автора.

   Картина ,,Повернення з весілля (1970) знаходиться в експозиції музею. Вона намальована олійними фарбами на полотні. В центральному плані композиції на першому плані зображено юнака і дівчину верхи на конях в гуцульському одязі. Фігури, риси обличчя і елементи одягу намальовані узагальнено, декоративними кольоровими плямами і мазками. В правому нижньому куті, обличчям до глядача знаходиться дівчинка в високому вінку. В лівому верхньому куті - силуетне узагальнене зображення птаха. На другому плані - пейзаж з темно-зеленими соснами на тлі гір і синього неба. Живопис декоративний, насичений.

  В Сельського є багато пейзажів Карпат, він часто виїжджав на пленери, де милувався красою природи і свої враження передавав в роботах. Однією з таких робіт є ,,Карпатський пейзаж (1961) Виконаний на полотні олійними фарбами. Дана робота знаходиться в досить поганому стані, вона є найдавнішою серед інших картин. В неяскравій холодній гамі зображено краєвид гірського села. Передній план, зліва-направо, перетинає невисока огорожа, за якою в далину спускається пологий схил пагорба з невисокими будівлями. В глибині композиції групи дерев і масивна смуга гір фіолетово-зеленого кольору. Над ними вузька смужка захмареного неба. Манера письма стримана з тяжінням до декоративних насичених плям.

   Цікавою є робота ,,Копички за вікном (1983). Виконана олійними фарбами на картоні. В імпресіоністичній декоративній манері намальовано пейзаж з двома копицями сіна, позаду яких гори Карпати, які видно з вікна. На підвіконні стоїть вазон, а вікно обрамлюють штори. На час створення автору було вже 80 років. Так само на картоні, олійними фарбами намальована й картина ,,Під лісом (1979). В декоративній узагальненій манері зображено групу корів на узліссі. На першому плані - сухе дерево з довгим покрученим гіллям. Біля нього лежить товстий повалений стовбур дерева. В лівій частині композиції - густі темно-зелені крони дерев. В далині - смужка неба над невисоким синім пагорбом. Колорит картини холодний з вкрапленням теплих плям. Мазок широкий, пластичний. Наступна картина ,,Сільська господа (1981) виконана на картоні олійними фарбами. На першому плані зображено подвір’я заросле травою, праворуч - частина дерев’яного будиночка. З лівого боку композиції - кут сараю під великим червоним дахом. На другому плані - молоді дерева з густо переплетеними молодими темно-зеленими кронами. В глибині картини - паркан за яким жовтою плямою виділяється пшеничне поле з дахами будинків серед густої синьо-зеленої зелені. Колорит холодний з переважанням синіх і зелених тонів. Манера декоративно-узагальнена з широким пластичним мазком.

   Художник завжди любив подорожувати і в молоді роки багато бував за кордоном. Не згасла любов до подорожей, навіть і у більш зрілому віці. Сельський продовжував подорожувати, але вже по Україні. І потім шанувальники його творчості могли насолоджуватись пейзажами з місць, які відвідував мистець. Картина ,,Пам’ятка архітектури в селі Зеленому (1978) є результатом саме такої подорожі. Виконана олійними фарбами на полотні. В глибині композиції, ліворуч від центру зображено хрестову в плані церкву з високими рожево-фіолетовими дахами. Перед нею групи дерев з густими зеленими кронами і низький довгий паркан. На передньому плані, біля правого краю композиції - високий сніп сіна і дерево. З лівого-верхнього кута нависають гілки дерева. Замикають композицію два масивні фіолетово-зелені пагорби і захмарене небо. Колорит картини холодний, фіолетово-зелений. Манера письма динамічна, декоративно-узагальнена. Також побував Роман Сельський і в Маняві, завдяки чому маємо змогу насолоджуватись роботою ,,Краєзнавчий заповідник у Маняві (1980), яка створена олійними фарбами на полотні. Передній план композиції частково обрамлений з двох сторін виступами арки. В глибині, серед рівної галявини зображено одноповерхові приміщення музею з гостроверхими рожево-фіолетовими дахами. Праворуч - висока триярусна прямокутна башта з блідо-голубими стінами. За будівлями - густа смуга зелено-синіх дерев і виступаючий пологий схил гори. Зеленувато-голубувате небо вкрите хмарами. Манера декоративна, з пластичним широким мазком.

  Характерними для всіх робіт Романа Сельського є не тільки тяжіння до постімпресіоністичного відображення дійсності, декоративний стиль та узагальнення, а і любов до свого краю, якою пронизані всі твори видатного художника. Роман Юліанович милується красою української природи, передає її поезію і своєрідний етнографічний колорит. У кожній картині художника відчутна присутність людини, як казав сам митець: ,,Інакше не розумію краєвиду. У природі хочу знайти мудре і добре”.

02а07а